земне тяжіння

1) фіз. гравітація; сила ваги; притягання; тяжіння

2) прагнення, потяг (звич. до поганого)

* * *

1) фiз. гравітація, сила тяжіння; притягання; тяжіння

2) прагнення, потяг (звич. до поганого)

1) притягання, тяжіння

2) привабливість, принадність; чарівність

3) pl принада, приманка, приваба

4) атракціон

* * *

1) притягання; тяжіння

2) привабливість; принадність, чарівність

3) пepeв.; pl принада; спокуса

4) атракціон

1) фiз. гравітація, сила тяжіння; притягання; тяжіння

2) прагнення, потяг (звич. до поганого)

1) тяжі́ння

2) ( влечение) по́тяг, -у; ( стремление) пра́гнення

3) лингв. тяжі́ння

1. n

1) сила; міць

2) авторитет, престиж; вплив

3) дієвість; чинність

4) насильство, примус

5) озброєний загін; військове з'єднання

6) the force — поліція

7) звич. pl війська; збройні сили

8) переконливість; смисл, рація, резон

9) зміст, значення

10) розм. водоспад, каскад

2. v

1) примушувати, змушувати, присилувати

2) брати силоміць, застосовувати силу; зламувати; форсувати

3) робити через силу

4) надмірно напружувати; перенапружувати

5) прискорювати (ходу тощо)

6) тех. додавати обертів

7) тех. перевантажувати (машину)

8) тех. втискувати, вдавлювати; загнати, увіткнути

9) втягти (у — into)

10) видавити, вичавити (з — out of)

11) начиняти; набивати вщерть

* * *

1) сила, міць

2) дієвість; дійсність

3) насильство, примус

4) збройний загін; ( військове) з'єднання; ( the Force) поліція; (pl) війська; збройні сили

5) переконливість; смисл, резон; смисл; значення

6) фiз. зусилля, сила

1) v l. змушувати, примушувати

2) застосовувати силу, брати силою; зламати (кришку, двері)

3) насилувати, силувати; ґвалтувати

4) робити ( що-небудь) через силу; надмірно напружувати; перенапружувати

5) прискорювати (крок, хід)

6) тex. нагнітати, форсувати ( режим роботи); перевантажувати ( машину)

7) мyз. форсувати ( звук)

8) виганяти ( рослину)

1) to force smth; smb into smth увігнати, увіткнути, устромити що-небудь куди-небудь; загнати, уштовхнути кого-небудь куди-небудь; сунути, ткнути

2) to force smb into smth залучити, утягнути, втягти кого-небудь у що-небудь

3) to force smth

4) to force smth out of smb змусити, схилити кого-небудь до чого-небудь

5) to force smth up (on) smb нав'язувати що-небудь кому-небудь

1) сила, міць

2) дієвість; дійсність

3) насильство, примус

4) збройний загін; ( військове) з'єднання; ( the Force) поліція; (pl) війська; збройні сили

5) переконливість; смисл, резон; смисл; значення

6) фiз. зусилля, сила

1) v l. змушувати, примушувати

2) застосовувати силу, брати силою; зламати (кришку, двері)

3) насилувати, силувати; ґвалтувати

4) робити ( що-небудь) через силу; надмірно напружувати; перенапружувати

5) прискорювати (крок, хід)

6) тex. нагнітати, форсувати ( режим роботи); перевантажувати ( машину)

7) мyз. форсувати ( звук)

8) виганяти ( рослину)

1) to force smth; smb into smth увігнати, увіткнути, устромити що-небудь куди-небудь; загнати, уштовхнути кого-небудь куди-небудь; сунути, ткнути

2) to force smb into smth залучити, утягнути, втягти кого-небудь у що-небудь

3) to force smth

4) to force smth out of smb змусити, схилити кого-небудь до чого-небудь

5) to force smth up (on) smb нав'язувати що-небудь кому-небудь

НОРМАТИВНА ЕТИКА - 1) сукупність норм, настанов, вимог моралі, що об'єднані певною філософсько-світоглядною концепцією чи релігійним віровченням і орієнтовані на діяльне, поведінкове їх втілення; 2) розділ теоретичної етики, який досліджує й обґрунтовує подібну сукупність. Перші нормативні моделі моральнісної поведінки, що узагальнювали безпосередній досвід людських стосунків, виступали у вигляді заповітів пращурів, висловів мудреців, повчань пророків. Світоглядне обґрунтування нормативно-належної поведінки складається у філософській думці та світових релігіях. Н.е. завжди пов'язана зі сферою свідомого, відрефлектованого, належного, пошук якого має крайні полюси у вигляді етичного догматизму та етичного релятивізму. Відносність моральних законів в античному світі вперше була осмислена софістами. Виокремлення Аристотелем етики як особливої філософської науки приводить до закріплення за нею нормативної соціально-регулятивної функції. Остання здійснюється за допомогою морального ідеалу, теоретичних обґрунтованих уявлень про нормативно належне. Н.е. актуалізується за умов ціннісних криз, вичерпаності або ослабленості продуктивно-узагальнюючих можливостей повсякденної свідомості й регулятивного потенціалу звичаїв та традицій. За певних умов Н.е. тяжіє до побутового повчання, її елементи завжди присутні в моралізаторській літературі. Протягом багатьох століть нормативно-етичні приписи діставали виразне втілення у змісті художніх творів. Упродовж усього розвитку класичної філософії етична нормативність залишалася її істотною темою. Практична філософія виробила широкий діапазон форм - від рапсодичних роздумів ("Досліди" Монтеня) до цілісного систематичного життєвчення ("Етика" Спінози). Категорія "вищого блага" визначала як телеологічно, так і теологічно орієнтовані системи Н.е., проте її зміст пов'язувався з діаметрально протилежними засадами (земне і небесне, сакральне і профанне, людське і Божественне) Д. ля релігійної етики найвищим ідеалом-зразком поставали якості, вчинки і настанови засновників відповідних релігій (Будди, Ісуса Христа, Мухаммеда). Тлумачення подібних взірцевих проявів доброчинності надає можливість виділити найбільш важливі для релігії якості (віра, упокорення, терпіння, милосердя та ін.) і норми поведінки (виконання ритуалів, роздача милостині, заборона крадіжок, убивств), світоглядні настанови та принципи (вина, гріх, розкаяння, страх, фаталізм, аскетизм та ін.). Категорія "загального блага" стає засадничою для ціннісно-раціонального обґрунтування й нової логіки нормативності, яка була втілена в різних варіантах концепції суспільного договору (Гоббс, Локк, Руссо). Кант, започаткувавши деонтологічний напрям етики, закладає основи як етики принципів, так і етичного формалізму. Категоричний імператив має ціннісне визначення поряд із суто формальною апеляцією до універсального самозаконодавства всіх розумних істот Р. озведення аксіології та деонтології, співвідношення добра і блага стали темами гострих дискусій друг. пол. XIX - поч. XX ст. Ціннісно-нормативні аспекти є досить суттєвими в "гуманістичній етиці", етиці самореалізації, етиці космічної телеології, "феліцитології" та ін Р. азом з тим впливовим стає заперечення нормативності як характеристики етичної теорії. Насамперед, це стосується соціології, зорієнтованої на виведення належного з сущого (Дюркгейм та ін.); широкого розвитку набуває дескриптивна етика. Прескриптивна етика виводиться за межі наукового знання в аналітичній філософи, метаетиці, неопозитивізмі Р. озширення простору свободного вибору, зменшення контролю суспільної думки над поведінкою індивідів, охорона законом свободи думки, совісті, релігії, переконань призвели до зменшення соціальної значущості конвенційної Н.е. Під враженням пропагандистських зловживань етичною нормативністю, що були характерні для тоталітарних режимів, Н.е. незрідка розглядалася як архаїчний компонент філософії, як репресивна соціальна сила. Разом з цим навіть намагання створити "мораль без норм" в екзистенціалізмі (Сартр), ситуаційній етиці (Флетчер) ніколи не приводили до утвердження абсолютного децизіонізму В. цілому всі етичні напрями, що проголошували свій понаднормативний статус (метаетика, позитивізм, дескриптивізм, емпірична етика та ін.), не могли обійти питання про нормативне як мотив етично відповідального вчинку. В 70 - 90-ті рр. на тлі зростаючої аномії, легалізації маргінальності, зменшення нормуючого впливу звичаїв і традицій виникають умови для реактуалізації Н.е. Започаткована Вебером "етика відповідальності" дістала продовження в неоконсервативній етиці Йонаса, Люббе, Кальтенбрунера та ін. Нові основи нормативності в межах некласичної філософії закладаються дискурсивно-комунікативною реконструкцією практичного розуму в трансцендентальній прагматиці (Апель, Габермас, Кульман, Ебелінг). Загострення глобальних планетарних проблем актуалізувало розробку нових принципів Н.е. (стримування, обмеження, перестороги). Значного поширення набула екологічна етика.